Літні читання.

Бібліотека розпочала роботу над окремим планом  заходів на період літніх канікул - "Літом ми відпочиваємо, граємось, книжки читаємо".


Цікаво з друзями перегорнути сторінки дитячих енциклопедій.

 Дівчатка також знайшли собі цікаві книжечки.

 Діти залишилися задоволені від відвідин бібліотеки.

24 травня - День слов'я́нської писе́мності і культу́ри

Сьогодні — День слов’янської писемності і культури. Таке свято відзначається в Україні з 2004 року на вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила й Мефодія, що заклали основу слов’янської писемності. Кирило розробив і уклав першу упорядковану слов’янську абетку на базі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему, чим поклав початок розвитку слов’янської писемності.

Крім України, День слов'янської писемності і культури святкують також у Росії, Білорусі, Болгарії, Сербії, Македонії, Чорногорії та у ряді інших країн.

Подвиги, непідвладні часу 
"Хлопчики 41 року" - під такою назвою пройшла година пам'яті на відділі обслуговування дошкільників та учнів 1 - 4 класів. Присутні дізналися про  дітей - героїв, які пліч-о-пліч з дорослими йшли дорогами війни.

Хто придумав? 
Т Е Л Е Ф О Н
Назва "Телефон" походить від грецьких слів "tele" (далеко) і "phone"(звук). На запитання: "Хто ж створив телефон ?" будь -який школяр відповість - Олександр Белл.

Яната Олександр Алоїзович

Олекса́ндр Алоїзович Яна́та (* 28 травня 1888, Миколаїв — † 1938, Колима) — український агроном і ботанік чеського походження. Дійсний член АН УРСР і НТШ. Чоловік Наталії Осадчої-Янати.

Яната Олександр Алоїсович народився в м. Миколаєві у сім'ї садівника.

По закінченні Київського політехнічного інституту працював як агроном у Криму і Харкові, 1917 секретар Українського Військового Комітету Південно-Західного Фронту, з1928 у Києві, викладав в університеті і був секретарем Українського Наукового Товариства та одним з засновників «Українського ботанічного журналу»; з 1928 року був ученим секретарем Сільськогосподарського наукового комітету України (СГНКУ) та керував його Ботанічною Секцією і редагував «Вісник сільськогосподарської науки». Після ліквідації СГНКУ 1928 професор сільськогосподарського інституту в Харкові, там організував і очолював Інститут прикладної ботаніки й Інститут рослинництва. 15 березня 1933 року постановою президії Української сільгоспакадемії О. А. Янату за «протягнення» буржуазних теорій в області «боротьби з бур'янами» звільнено з роботи в Інституті захисту рослин. Того ж року заарештований. 1938 загинув на засланні на Колимі. Реабілітовано вченого 10 червня 1964 року, дякуючи клопотанню «Української радянської енциклопедії».

                 У комп'ютерному світі.
Користувачі бібліотеки мають змогу отримати потрібну інформацію в інформаційному центрі. Для новачків пройшла навчальна година "Комп'ютерна мишка" на якій діти навчилися користуватися мишкою.            

            Перші самостійні проби роботи на комп'ютері.

  Продовженням циклу заходів  "Подвиги, непідвладні часу" став конкурс дитячого малюнка
"Велич народного подвигу". На представлених малюнках діти зобразили свої уявлення про війну.

                                                     Історія бібліотеки



            Казанківська районна дитяча бібліотека розпочала своє існування з 1948 року з книжкової шафи, яка стояла в бібліотеці дпя дорослих. Література, що знаходилася в ній, була дарованою жителями селища, або передана з бібліотек міста Миколаєва.

      З 1948 року по 1965 рік в дитячий бібліотеці працювала Ніна Никифорівна Воробйова. Вона збирала дитячі книжки для бібліотеки, ходила від хати до хати, щоб якомога більше поповнити книжковий фонд для дітей.
        Самостійною стала 28 квітня 1954 року та отримала назву Казанківська дитяча районна бібліотека.
На той  час книжковий фонд нараховував близько 3-х тисяч примірників. У 1956 році 20 травня районна газета "Червоний прапор" писала: "За останній рік значно збільшився книжковий фонд нашої бібліотеки. Одночасно зростає кількість читачів та підвищується їх інтерес до книги. З великою цікавістю діти читають книги про техніку, радянський спорт, художню літературу..."
Бібліотека отримувала такі періодичні видання: "Зірка", "Юний ленінець", "Піонерська правда", "Піонер" та багато інших дитячих видань. Бібліотека на той час знаходилася в одному приміщенні з Районним будинком піонерів. З 1965 року в бібліотеці стали стабільні кадри. Її колектив складався з 4-х чоловік. Приміщення бібліотеки займало три кімнати. Читачів до бібліотеки ходило багато. Не всі запити на книги відразу можна було задовольнити, тому утворювалися черги - йшов попередній запис на окремі книги. Із технічних засобів крім фільмоскопу бібліотека нічого не мала.
    В 1971 році бібліотека переїхала в краще приміщення, де і знаходиться по даний час. Як і раніше вона ділить одне приміщення з Районним будинком дитячої та юнацької творчості. Площа бібліотеки становить 142 кв. м., у тому числі для зберігання книжкових фондів -64, для обслуговування користувачів -53. Кількість читацьких робочих місць - 44.
    У 1983 році  на відділі обслуговування дошкільників та учнів 1 - 4 класів створено читацьке об'єднання "Буратіно", яке з роками переросло в театр книги.

      До 70-річчя визволення України від німецько-фашистських загарбників , бібліотека включилася в проведення циклу заходів "Подвиги, непідвладні часом".  Година пам'яті "Маленькі герої великої війни" ознайомила присутніх з нелегким шляхом до Перемоги. Його прокладали всі без винятку і дорослі, і діти. Активними учасниками цієї довгої і жорстокої війни стали звичайнісінькі хлопчики і дівчатка, які до війни вчилися, гралися,бігали, стрибали... Їх імена знали тільки рідні, однокласники та друзі. Але прийшов час, і вони показали, яким величезним може стати маленьке дитяче серце, коли розгортається в ньому священна любов до Батьківщини і ненависть до її ворогів.

             Про великі подвиги юних піонерів - героїв, наших земляків, Шуру Кобера та Вітю Хоменка,була представлена слайдова презентація, з якої присутні дізналися про відважних хдопчиків, які не вагаючись жодної хвилини, поклали своє життя на вівтар перемоги. А музичний відеофільм "Шуре Коберу и Вите Хоменко посвящается..."", став яскравим її доповненням.