Сьогодні виповнюється 70 років Національному заслуженому академічному українському народному хору ім. Г.Г.Верьовки
Найкращою візитною карткою, що 70 років несе у широкий світ пісню-сповідь, пісню-думу, пісню-душу, - є Національний академічний народний хор імені Г. Верьовки.
Нині діапазон хору сягає від етносу та фольклору до класичних обробок акапела та пісень сучасних композиторів: від вокально-хореографічних сцен, композицій та народних дійств – до фольк – опери Є.Станковича “Цвіт папороті”, в якій народні мотиви вдало синтезуються із сучасними прийомами композиторського письма та оранжування.
Окрасою і гордістю українського мистецтва, діамантом української хорової культури є Національний заслужений хор України, що носить ім’я свого засновника — відомого українського композитора і хорового диригента Григорія Гурійовича Верьовки.
У вересні 1943 року композитор, хоровий диригент Григорій Верьовка, згуртувавши навколо себе молодих ентузіастів, талановитих виконавців з народу, створив самобутній колектив, який розвивав і поширював найкращі пісенні традиції, котрі сягають корінням глибоких народних джерел. Український державний народний хор поєднав у собі своєрідний стиль і манеру народного співу із сучасною виконавською культурою і професійною майстерністю.
У 1966 році Анатолій Авдієвський прийняв естафету від Г. Верьовки. Одразу виявив себе не тільки як гідний продовжувач справи видатного попередника, а й як талановитий, вдумливий, митець-інтерпретатор.
Вже 70 років колектив зачаровує і хвилює серця чисельних шанувальників пісні своєю самобутністю і високохудожнім виконанням, дивовижним розмаїттям голосів, різнобарв’ям емоційності, душевною відкритістю та доброзичливістю, мудрістю народного гумору… Де б не виступав хор Верьовки — на рідних теренах чи в країнах близького зарубіжжя, у Європі чи на далеких континентах — скрізь українська народна пісня й танець полонять душу глядачів. Як писала одна із західних газет, «важко собі уявити мистецтво більш живе, ніж народна музика і танці України».
У кожній країні, де проходили виступи, хор натхненно співав пісні її народу й обов’язково мовою оригіналу, що завжди особливо підкорювало слухачів.
Самобутність і високохудожність виконання, настроєвість, музикальність і гнучкість фразування, дивовижне розмаїття голосів, поєднання емоційності та стриманості, душевної відкритості та добразичливого гумору, чистоти й безпосередності — ось чим зачарував і прихилив серця шанувальників Національний заслужений академічний український народний хор.
Хоч би де не виступав хор Верьорки — на рідних теренах чи на далеких континентах — світ визнав великі заслуги його як творця надзвичайно оригінальних, самобутніх і водночас загальнолюдстких пісенно-музичних скарбів, цілющої української пісні. Про це переконливо свідчать схвальні статті і рецензії у пресі Німеччини, Румунії, Польщі, Франції, Бельгії, Люксембургу, Фінляндії, Куби, Мексики, Канади, Іспанії, Португалії, Венесуели, Бразилії, Аргентини, Домініканської Республіки, Коста-Рики, Канарських та Балеарських островів.
Репертуар хору сягає від автентичного фольклору до класичних обробок a-capella, творів сучасних композиторів; від вокально-хореографічних сцен, композицій, народних дійств до фольк-опери. Колективові стало доступним і підвладним те, що раніше в народному хорі здавалося неможливим. Сьогодні колектив невпинно шукає шляхи ще глибшого взаємопроникнення народного й академічного хорового мистецтва, вражає високопрофесійною майстерністю виконання.
Найкращою візитною карткою, що 70 років несе у широкий світ пісню-сповідь, пісню-думу, пісню-душу, - є Національний академічний народний хор імені Г. Верьовки.
Нині діапазон хору сягає від етносу та фольклору до класичних обробок акапела та пісень сучасних композиторів: від вокально-хореографічних сцен, композицій та народних дійств – до фольк – опери Є.Станковича “Цвіт папороті”, в якій народні мотиви вдало синтезуються із сучасними прийомами композиторського письма та оранжування.
Окрасою і гордістю українського мистецтва, діамантом української хорової культури є Національний заслужений хор України, що носить ім’я свого засновника — відомого українського композитора і хорового диригента Григорія Гурійовича Верьовки.
У вересні 1943 року композитор, хоровий диригент Григорій Верьовка, згуртувавши навколо себе молодих ентузіастів, талановитих виконавців з народу, створив самобутній колектив, який розвивав і поширював найкращі пісенні традиції, котрі сягають корінням глибоких народних джерел. Український державний народний хор поєднав у собі своєрідний стиль і манеру народного співу із сучасною виконавською культурою і професійною майстерністю.
У 1966 році Анатолій Авдієвський прийняв естафету від Г. Верьовки. Одразу виявив себе не тільки як гідний продовжувач справи видатного попередника, а й як талановитий, вдумливий, митець-інтерпретатор.
Вже 70 років колектив зачаровує і хвилює серця чисельних шанувальників пісні своєю самобутністю і високохудожнім виконанням, дивовижним розмаїттям голосів, різнобарв’ям емоційності, душевною відкритістю та доброзичливістю, мудрістю народного гумору… Де б не виступав хор Верьовки — на рідних теренах чи в країнах близького зарубіжжя, у Європі чи на далеких континентах — скрізь українська народна пісня й танець полонять душу глядачів. Як писала одна із західних газет, «важко собі уявити мистецтво більш живе, ніж народна музика і танці України».
У кожній країні, де проходили виступи, хор натхненно співав пісні її народу й обов’язково мовою оригіналу, що завжди особливо підкорювало слухачів.
Самобутність і високохудожність виконання, настроєвість, музикальність і гнучкість фразування, дивовижне розмаїття голосів, поєднання емоційності та стриманості, душевної відкритості та добразичливого гумору, чистоти й безпосередності — ось чим зачарував і прихилив серця шанувальників Національний заслужений академічний український народний хор.
Хоч би де не виступав хор Верьорки — на рідних теренах чи на далеких континентах — світ визнав великі заслуги його як творця надзвичайно оригінальних, самобутніх і водночас загальнолюдстких пісенно-музичних скарбів, цілющої української пісні. Про це переконливо свідчать схвальні статті і рецензії у пресі Німеччини, Румунії, Польщі, Франції, Бельгії, Люксембургу, Фінляндії, Куби, Мексики, Канади, Іспанії, Португалії, Венесуели, Бразилії, Аргентини, Домініканської Республіки, Коста-Рики, Канарських та Балеарських островів.
Репертуар хору сягає від автентичного фольклору до класичних обробок a-capella, творів сучасних композиторів; від вокально-хореографічних сцен, композицій, народних дійств до фольк-опери. Колективові стало доступним і підвладним те, що раніше в народному хорі здавалося неможливим. Сьогодні колектив невпинно шукає шляхи ще глибшого взаємопроникнення народного й академічного хорового мистецтва, вражає високопрофесійною майстерністю виконання.
Комментариев нет:
Отправить комментарий