Нехай щасливо усміхається Земля!

       Реалізуючи ідею "Жива планета XXIстоліття", придбану на обласному семінарі - ярмарку творчих ідей бібліотек для дітей Миколаївської області "Інноваційна діяльність дитячих бібліотек Миколаївського краю: ярмарок творчих ідей", працівники Казанківської РДБ провели з учнями гуманітарної гімназії захід - екологічну казку "Нехай щасливо усміхається Земля!". До проведення заходу ретельно готувалися всі. Працівники бібліотеки виготовили стенд із зображенням Землі, заготовили зображення планет, квітів, дерев, звірів та птахів. Діти ж прочитали книги, які відповідали тематиці заходу.
      Це була дійсно жива казка нашої Землі, у створенні якої брали участь всі присутні на заході.

      З року в рік наша Земля, як весела енергійна дівчинка, кружляла навколо Сонечка, радіючи кожної миті і завжди посміхаючись. Оточували її добрі сусіди - планети, але найближчими і найбажанішими для неї були двоє сусідів - Сонце і Місяць. Діти розповідали про планети, про значення Сонця, на якій відстані воно розташоване від Землі та які має розміри. Всі планети Сонячної системи були розміщені на стенді поряд з Землею.
      І казка знову продовжувалась. Далі діти запросили потоваришувати з Землею велетнів - чарівників - Повітря і Воду, розповідаючи про їх величезне значення для життя на Землі. Зображення цих добрих чарівників також розмістили на стенді.
     Потім запросили Флору і Фауну заселитись на планеті. Справжнє диво сталося - Земля причепурилась і перетворилась на справжню красуню. Одягнула Земля різнобарвне зелене платтячко і більше ніколи не скидала. Воно було не лише дуже красивим, а й запашним та соковитим. Тому його облюбували нові мешканці. Діти розповідали вірші про дерева, квіти, птахів та риб, звірів, комах та метеликів і вивішували їх зображення на стенд.
      За вирувало жваве та веселе життя на Землі. Але до тих пір, доки на землю не поселилась Людина. Хоча спочатку Людина була доброю, чуйною, ощадливою. Але згодом через свою жадібність та ненаситність перетворилась на Господаря Землі. І започаткувала на ній свої правила. Розвиваючись і створюючи для свого блага нові технології, Людина стала бездумно витрачати корисні копалини, вирубувати ліси, забруднювати водойми і повітря шкідливими відходами виробництва.
      Продовжуючи казку, діти вивішували на стенд зображення чорної плями - розлитої нафти, сумної квітки та зляканої тваринки, сухого дерева та злої сірої хмари. З очей Землі потекли сльозинки.
      Та хіба ж можна таким сумним кінцем закінчити казку ? Тож відбувся жвавий діалог - обговорення проблеми забруднення повітря, очищення води, захисту тварин та рослин. По мірі того, як вирішувалося кожне питання, зі стенду прибиралися чорна пляма, сіра хмара, сухе дерево та сумна квітка. В кінці казки діти пообіцяли, що будуть не господарями планети Земля, а її друзями та захисниками. І ніколи наша Земля не плакатиме, а лише радісно посміхатиметься. Тож з очей Землі прибрали зображення сліз.
     Після такої обіцянки усі разом дописали щасливий кінець казки:
Схаменулись люди, озирнулись навкруги і стало їм страшно від того що вони зробили. Почали винаходити очисні споруди для знищення відходів, очищати повітря, водойми і землю від шкідливих речовин, садити дерева і дбайливо ставитися до всього живого.
    І знову легко зітхнула планета Земля, почула шелест листя на деревах, дзвін струмків і щебет птахів. Знову засяяли оченятами озера. Зашуміли річки, ожили моря та океани. І ласкаве сонечко знову милувалося своїм зображенням, граючись в схованки з хмарками.
    "Спасибі вам, люди! Ми ще поживемо! Тільки бережіть мене і не повторюйте помилок! Поки жива я - будете і ви щасливі!", - сказала планета Земля.
    А діти вголос разом звернулись до людства з такими словами:
                            Людино, людино, розумна істота,
                               Ти можеш усе на Землі!
                            Відсунуть потоки, сушити болота
                            Та тільки ж планету свою - бережи.
                          Хай будуть в нас цілі дерева, рослини,
                                      Ріки, озера, поля і птахи.
                          Людино, Людино, Людино, Людино!
                             Життя на планеті своїй - збережи!
Так і дійшла казка до кінця. І так приємно що вона мала щасливий кінець.