Яната Олександр Алоїзович

Олекса́ндр Алоїзович Яна́та (* 28 травня 1888, Миколаїв — † 1938, Колима) — український агроном і ботанік чеського походження. Дійсний член АН УРСР і НТШ. Чоловік Наталії Осадчої-Янати.

Яната Олександр Алоїсович народився в м. Миколаєві у сім'ї садівника.

По закінченні Київського політехнічного інституту працював як агроном у Криму і Харкові, 1917 секретар Українського Військового Комітету Південно-Західного Фронту, з1928 у Києві, викладав в університеті і був секретарем Українського Наукового Товариства та одним з засновників «Українського ботанічного журналу»; з 1928 року був ученим секретарем Сільськогосподарського наукового комітету України (СГНКУ) та керував його Ботанічною Секцією і редагував «Вісник сільськогосподарської науки». Після ліквідації СГНКУ 1928 професор сільськогосподарського інституту в Харкові, там організував і очолював Інститут прикладної ботаніки й Інститут рослинництва. 15 березня 1933 року постановою президії Української сільгоспакадемії О. А. Янату за «протягнення» буржуазних теорій в області «боротьби з бур'янами» звільнено з роботи в Інституті захисту рослин. Того ж року заарештований. 1938 загинув на засланні на Колимі. Реабілітовано вченого 10 червня 1964 року, дякуючи клопотанню «Української радянської енциклопедії».

Природоохоронна діяльність 

Навчаючись на агрономічному факультеті політехнічного інституту, він створив у 1909 році студентський гурток природознавців, а пізніше — Миколаївське товариство любителів природи.

О. Яната — один з організаторів заповідників Конча-Заспа та Каневського, його зусиллями вдалося врятувати від розорювання Хомутівський степ. Олександр Яната один з авторів визначаючого природоохоронну політику України двадцятих років декрета «Про охорону пам'яток культури та природи», затвердженого ВУЦІВ та СНК УРСР 16 червня 1926 р. Особливу увагу приділяв вчений захисту заповідника Асканія-Нова, де працював науковим консультантом.

У 1925 році ним підготовлено разом з комісією президента ВУАН академіка В. І. Липського, науково-обгрунтовані рекомендації щодо покращання заповідної справи в Асканії.

Праці 

Праці про рослинність Південної України й Криму, про ботанічну районізацію України, з ділянки насінньознавства й ґрунтознавства, про українську ботанічну термінологію, автор словника ботанічної термінології (1928). Лише частина праць Янати появилася друком, зокрема його визначник «Флора України» вийшов щойно після його арешту і не під його прізвищем (як 1 том «Флори УРСР»). Загалом його перу належить близько 500 публікацій. Переважну більшість втрачено. Його найфундаментальніші праці, насамперед з народної ботанічної номенклатури, Наталя Осадча-Яната вивезла до Сполучених Штатів, де й видала.