«Єдина і мирна Україна – іншого шляху у нас немає»

Таку назву мав історично-патріотичний захід, який пройшов в Казанківській РДБ.  Присутніми на заході були учні 8-го класу Казанківської ЗОШ №2. 

Присутні на заході зібралися щоб віддати шану вдячності воїнам, які нині героїчно воюють, захищаючи рідну землю, які воювали і полягли смертю хоробрих на буремному сході України. Наша Казанківська земля втратила своїх синів, які загинули, захищаючи наш спокій. Це Павло Коснар, Альберт Саруханян, Олександр Чумаченко, Олександр Ігнатов, Андрій Горбань.  Не довгим виявився їх життєвий шлях. Та в пам’яті земляків ці хлопці назавжди залишаться мужніми героями, які з честю виконали головний обов’язок чоловіків – захист рідної землі.

Це була зустріч дітей з учасником бойових дій в зоні АТО Вадимом Парнаком та капітаном Збройних Сил України Михайлом Білоусом, який нині несе свою службу у районному військоматі.

Михайло Білоус провів невеличкий екскурс в історію формування українського війська, запорізького козацтва, будівництва та реформування Збройних Сил України,розповів дітям про стан сучасної української армії, про те, що зараз відбувається в зоні антитерористичної операції. Вадим Парнак багато розповідати про свою службу не став – просто не зміг. Чоловік, який народився у мирний час, такого надивився на війні, що його боляче згадувати. Він просто виконував свій конституційний обов’язок перед державою задля нашого мирного життя. Приніс з собою Вадим експонати з районного музею – автомат та гранатомет, індивідуальні аптечки. Найбільше зацікавлення у  дітей викликали учбові гранати, які можна було взяти в руки, подив викликали нові медичні засоби для надання першої допомоги. Встигли діти приміряти й бронежилет 4-го рівня захисту та шолом піхотинця. Учні з нетерпінням очікували , коли їм дадуть дозвіл підійти і власноруч розібрати та скласти макет зброї, що принесли з собою почесні гості.

По закінченні заходу читачі бібліотеки – вихованці гуртків будинку дитячої та юнацької творчості вручили Вадиму Парнаку посилку для воїнів АТО. В тій посилці не було речей, які зігріють тіло, проте були речі, які неодмінно зігріють серце і душу солдата. Це малюнки та листи, значки, різдвяні янголятка. У кожному з цих виробів – тепло дитячих рук і любов дитячих сердець.